Почуття зникають, а ти не зникай,
Ніби по енерції тече ріка,
Я хочу тільки так, як було на початку,
Тому я через силу вчусь тебе втрачати.
Думки такі, що це лиш звичка- знай,
Треба все покласти на поличку, ай,
А був період, щоби подолати,
Тому я вчусь тебе прощати…

Ніжно так між собою,
Тихо ти шепочеш мені,
Знову ти не лишаєш покою,
Ми заплутались знов у брехні!

Ніжно, ніжно, так між собою
Розірвали було що раніш,
Знову спалах палкої любові,
Відчуваєш ти це чи ні?

Я не твоя, залиш мене скоріш
Більше не я, не я, не я Твоя!
Це звичайний збіг.
Я не твоя, як опинився у душі?
Тільки лунає вдалині:
Не твоя, ти просто звик….

Температура мінус на горі,
Знову випав сніг замерзлих сліз,
Прийди і обігрій, зігрій.
Втомилась я від слів,
І я чекала дій.

Слова- це біль,
Словам- не вір
Ти мій чи ні? Напевно ні,
Доведи, доведи, доведи,
Що це саме ти!

Я не твоя, залиш мене скоріш!
Більше не я, не я , не я Твоя
Це звичайний збіг.
Я не твоя, як опинився у душі?
Тільки лунає вдалині:
Не твоя, ти просто звик…

Ніжно так між собою
На вершину піднявся ти
І сказав, що без мене не можеш,
Але треба тобі піти…