Як правило, пишу вночі,
Червоні очі, півночі.
Я міг би бути твоїм сном,
Розслабленим міцним вином.

Я був далеко, навіть там,
Де моляться своїм катам.
Де не існує слова біль,
Де не чекають свої хвиль.

Але там, де я,
Там не існує тебе.
Але там, де я,
Там не існує тебе.

Я підіймався без руки,
богам твоїм складав руки.
Я йшов тримаючи вогонь,
Терпів всі напади безсонь.

Тепер на жаль один за всіх,
вже не чекаю слів твоїх.
Я все віддав, віддай і ти,
Тобі написані листи.

На жаль, там, де я,
Там не існує тебе.
На жаль, там, де я,
Там не існує тебе.

Там, де я,
Там не існує тебе.
Там, де я,
Там не існує тебе.