Покажіть мені весну
Ніби завтра
Ніби варто все забути як страшний сон
Я прокинувся від сну
Вже без жартів
Без надуманого свята
Без корон

Я наївся досхочу
Тепер досить
До сих пір тупих бажань, зайвих речей
Покажіть мені весну
Нехай зносить
Зігріває, змінює, кудись тече

Щоразу затримую подих,
Ховаючись від людей

Я благаю більше часу
Вмить потемніло в очах
Я благаю повертайся
Ніколи так не кричав

Два нуль один вісім я все стер
Розірвався та залишив у тобі серця шматок
Один вісім що тепер
Не старайся
Не сшивай діру
Не вистачить ниток

Щоразу стримую сльози, ховаючись від людей
Я благаю більше часу
Вмить потемніло в очах
Я благаю повертайся
Ніколи так не кричав

Я так багато тобі не сказав
Я так хотів бути схожим на тебе
Ти найкращий з тих, кого я знав
Я сумую, злітай вище неба
Я обіцяю, що ти будеш пишатись
Завдяки тобі я той, ким я став
Я ніколи не буду прощатись
Не плачу вже
Перестав

Я благаю більше часу
Вмить потемніло в очах
Я благаю повертайся
Ніколи так не кричав