Ти і я
Лінія
Що пунктиром стала крізь роки
Я і ти
Комети
У сузір’ях невідомої галактики
Загубились серед сірих днів
Серед терапій
В пустоті німій
Не змогли знайти повітря вчасно
Не розпалюй що давно вже згасло
Від залежності до тебе де мені знайти
Антибіотики, антибіотики
Ти хвороба що засіла в моїй голові
Хочеться дотиків, хочеться дотиків
Десь на рівні підсвідомості розтанув лід
Сонячні опіки, сонячні опіки
Ми на мілині застрягли згасли маяки
Є тільки я і ти, вже тільки я і ти
Ти і я
Хвилями
Зустрічаємось щоб змити ми
Я і ти
Тіні пустоти
Очі вниз щоб не заплакати
Не змогли знайти повітря вчасно
Не розпалюй що давно вже згасло
Від залежності до тебе де мені знайти
Антибіотики, антибіотики
Ти хвороба що засіла в моїй голові
Хочеться дотиків, хочеться дотиків
Десь на рівні підсвідомості розтанув лід
Сонячні опіки, сонячні опіки
Ми на мілині застрягли згасли маяки
Є тільки я і ти, вже тільки я і ти
«Антибіотики» — це історія про залежності, від яких ми всі намагаємося вилікуватися. Вона народилася спонтанно, але стала однією з найбільш чесних робіт гурту. Меланхолійна романтика та крик душі, де іноді потрібні «ліки», а іноді — час і терпіння.
Це пісня про боротьбу з внутрішніми хворобами, про спокусу зануритися у них з головою, і водночас про надію віднайти власні «антибіотики», що допомагають жити далі.