Вечір на дворі, сонце скотилось,
Зорі тривожно сяють в вікні,
Рідна бабуся, лагідна й мила,
Пісню тихенько співає мені.

Пісня до болю, душу відкриє,
Стомлені очі повні жалю,
Мила бабусю, горлиця сива,
Я тебе рідна дуже люблю!

Я пригорнуся, міцно до тебе
І поцілую очі сумні.
Чуєш бабусю, суму не треба,
Хочеш, сама заспіваю тобі?

Пісню що твою, душу зігріє,
Щоб не бувало в серці жалю,
Мила бабусю, горлиця сива,
Я тебе рідна дуже люблю!