А темрява лякала сонце
Бо промені її не гріли
І все життя ходило нишком
(за нею)
Дізнатись, де ж її боліло
Одного разу, щоб підкрастись (чшш)
І наробить глибокі рани
Та, не знайшовши тої правди
Розбилось серце з порцеляни

І таємниці мої над головами кружляли
Вили ті наді мною потойбічні думки

І таємниці мої над головами кружляли
Вили ті наді мною потойбічні думки
Потойбічні думки
Потойбічні думки

А темрява лякала сонце
Бо промені її не гріли
І все життя ходило нишком
(за нею)
Дізнатись, де ж її боліло?!