Навіщо довіряєш мудакам?..
Вони завжди кохають тільки себе.
Це наслідки важких дитячих травм,
Їх добре вчили розбивати серце...
Навіщо ти даєш їм другий шанс?..
Історія повториться по колу...
Вони, як епітелія страждань,
Залишать після себе тільки втому...

А ти не плач, плач уночі, треба все забути!..
Не тримай-май у собі невимовний смуток!..
От ти знай і не розгуби всі свої цінності!
Краще на самоті, ніж з кимось зайвим...
Ти не плач, плач уночі, завтра бути сонце!..
Забувай-вай і лети з іншим незнайомцем!..
Відпускай дивні спогади! Нащо вони тобі?..
Краще на самоті, ніж з тим, хто зрадив!..

Знову все по колу, усвідомлюй і пали мости!..
Досить! Ці розмови ні до чого і в нікуди!..
Навіщо довіряєш мудакам?..

А ти не плач, плач уночі, треба все забути!..
Не тримай-май у собі невимовний смуток!..
От ти знай і не розгуби всі свої цінності!
Краще на самоті, ніж з кимось зайвим...
Ти не плач, плач уночі, завтра бути сонце!..
Забувай-вай і лети з іншим незнайомцем!..
Відпускай дивні спогади! Нащо вони тобі?..
Краще на самоті, ніж з тим, хто зрадив!..