Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай
Зелений гай, густесенький
Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька,
Мов шкло вона блистить-блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.

Над берегом у затишку
Прив'язані стоять човни.
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони.
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони.

До вас ще верби ви мої,
Повернеться весна-весна
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!