Поцілуй мене тихо за плечі
І нікуди більше не йди
Я готова скласти всі речі
На край світу з тобою піти
Я готова скласти всі речі
На край світу з тобою піти
Поцілуй мої ніжнії рани
А про більше мене не проси
За вікном майоріють баштани
Не залазь у тендітнії сни
За вікном майоріють баштани
Не залазь у тендітнії сни
Я від тебе буду вічно п‘яна
Та прошу в тебе просто води
Я твоя лиха і дурманна
Не приходь, не зови, не зови
Я твоя лиха і дурманна
Не приходь, не зови, не зови
Подивись я ж суцільна рана
Всі до тебе - були не ти
Поцілуй мене тихо за плечі
І нікуди більше не йди
Поцілуй мене тихо за плечі
І нікуди більше не йди
Більше не йди
Більше не йди
Більше не йди
Поцілуй мене тихо за плечі
І нікуди більше не йди
Я готова скласти всі речі
На край світу з тобою піти
Я готова скласти всі речі
На край світу з тобою піти
Я засинала… Коли в голові раптово прозвучала мелодія й текст. Я швидко записала пісню й відразу ж заснула. А зранку показала її Пилипу, і вже за кілька годин отримала від нього готове аранжування. Я нічого не змінювала — все прозвучало саме так, як мало бути.
Так народились наші «Баштани».
Пилип — ідейний засновник і творець музичної спілки Phil it, одного з моїх найулюбленіших гуртів в українській музиці. Зазвичай я обережно ставлюся до особистостей за творчістю музикантів, але ця історія — зовсім інша. Між нами існує особливий, щемкий зв’язок, який не потребує слів.
Я дуже вірю, що ця пісня — лише перша спільна робота, перша проба пера. Бо вона прийшла як потік — про неіснуючу людину, яку я вловила у сні.