Сонце заховалося за хмари,
І земля тоне у пітьмі.
Смуток, ніби вже без краю,
Вітер плаче в тишині.
Життя у бою вони кладуть,
А душу кулі не беруть.
Країни сини змахнули крильми,
Ніколи не забудем кого втратили ми.

А у небі журавлі летіли,
Залишали пір’я чорно-біле.
Підіймались в висоту,
Відбивали чистоту,
Залишала нам сльозу.
А у небі журавлі летіли,
Їхні пір’я було біле-біле,
Ви як зорі в небесах,
І назавжди у серцях.

Другий куплет
Залишали мамину криницю,
Пролітали над містом і селом.
Синє небо плакало сльозами,
Що у полі ставали джерелом.
Життя у бою вони кладуть,
А душу кулі не беруть.
Країни сини змахнули крильми,
Ніколи не забудем кого втратили ми.

А у небі журавлі летіли,
Залишали пір’я чорно-біле.
Підіймались в висоту,
Відбивали чистоту,
Залишала нам сльозу.
А у небі журавлі летіли,
Їхні пір’я було біле-біле,
Ви як зорі в небесах,
І назавжди у серцях.