Нам даровано сад і стежок міріади
Кожен атом - мистецтво, рай смарагдових вод
Та є ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату
Просто помилка Бога, не дописаний код
І отримавши тіло, найвеличніше витвір для діла
В світі скрипок і скриптів, воно тягне радянське весло
За півсвіту від дому, ще з народження озвіріле
Спрагло живиться кровʼю, просто істинне зло
Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя
Бо якщо не ми, то нас всіх вбʼють ці ординські морди
Наш світ знову зламався, ми нові інженери буття

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд
В містах бруківка і тваринний бруд
Якщо ти шлаку пуд, то не збагатять кошти
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх
Горді і вперті не бояться смерті
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті
Вчинки героїв - стерті, діти - колонізовані
Краще йти в бій в зграї вовків, а не колоні з «оленів»
Раби знедолені пірнають в Тису
Ми виринаємо у лаві, копоті, імлі
З підземних шахт невпинно лізуть біси
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами
Горить Вавілон а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонамиє

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече