Завили сурми, поле палає,
Знову орда із боліт наступає,
Суне і суне, та ворог не знає,
Що на нього в нашім краю
Тільки смерть чекає!
То не литаври б'ють, то серце в грудях,
Не в дзвонах лаври, тут вся сила в людях!
Злітають черепа від булави,
Всі ординці поховались, бо батько іде на Ви!
Військо тримає небо хоругвами,
Арійські лицарі вже йдуть за вами!
Яка б не сунула орда щурів,
З нами сили світу і Боги всіх наших пращурів!

Біси дохнуть, сонце сходить,
Ця земля воїнів родить!
Хай сміливих смерть обходить!
Гуляй, дике поле!
Ворог сунеться без перестану,
Із землі прадіди повстануть!
І затягне на той світ, враже,
Наше дике поле!

Нащо дивитися у чан ворожці?
Поляжуть всі від меча Запорожців!
Знову набігла чорна хмара,
Терни перемелю, бо я
По роду вільний характерник.
На всіх чужинців тут чекає згуба,
З Чорного моря
Дістає Нептун свого тризуба,
Навіки всім легенда показова,
І ще покаже свою міць полк Азова!

Біси дохнуть, сонце сходить,
Ця земля воїнів родить!
Хай сміливих смерть обходить!
Гуляй, дике поле!
Ворог сунеться без перестану,
Із землі прадіди повстануть!
І затягне на той світ, враже,
Наше дике поле!