Дочекалась мати сина, повернувся з війська,
Гімнастерка, шинелина, виправка армійська.
Мати сина обіймала, сльози все ховала,
Голуба і тиха днина за вікном стояла..
Час пройшов, вже внук дорослий,
Мати постаріла…
Берегиня всього роду від суму змарніла...
Все чекає вона внука, сльози не ховає,
На коліна вона встала, в Господа питає:
Ти скажи мені, мій Боже , чому вік страждала?
Чому сина аж два роки із війни чекала?
Чому внук мій ясноокий на війні три роки
І за що ти нам посіяв ворогів жорстоких?
Все молилась до світанку, відповідь чекала,
Сонце сльоза осушило, ніби краще стало...
Мати в чисте нарядилась, птахой відлітала...
Голуба і тиха днина за вікном стояла...
Мати в чисте нарядилась, птахой відлітала...
І все лихо України за собой забрала...