Заплутались
Ніби бабусині нитки із пряжі
Дороги звели, розвели
Аби ж знати, як краще
А як це?
Ніхто не розкаже

Заплутались
Аби знати, де й коли ти падатимеш
Землю з під ніг замінити б на воду
І просто, мов діти, сміятись
На подив усім
Минуле тримати в руці
Майбутнє пліч-о-пліч, побачена ціль
Боятись усього — у воду кінці
Ти в потяг на сьому, я в небо на сім
А десь там, де небачені висоти серед міст
Де пускали хмари людям свої соки, чути сміх
Відображення в калюжах кольорове, бо бензин
Потім крига, а попереду ще ціла купа зим

Кожного дня я запитую життя
Чом заплутую вуста у твоє волосся
Скільки доріг нам відміряно пройти
Загубити і знайти ниток у волоссі

Заплутались
Тихо тонули в порожніх порадах
Прикладів безліч та всі такі різні
Що в кожного шлях свій і своя правда

Заплутались
Де є слово сповіді, де вибачення
І ця мовчанка, і погляд
Це краще всіх панацей
Часом не віриться
Як же зустрілися

Холод, життя опіканці
Парадоксальний збіг нових підстав
І те, на що тратили своє життя
Не принесло плодів, лиш порожні місця

А десь там, паралельно, ми крокуємо вперед
Це наш шанс серед цих неуспішних лотерей
Жити так, як ми хотіли, без пауз та перерв
Лиш сьогоднішнім днем
Але ніби наперед і разом

Кожного дня я запитую життя
Чом заплутую вуста у твоє волосся
Скільки доріг нам відміряно пройти
Загубити і знайти ниток у волоссі

Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди

Дощі зі струн та слів кулемети
Ми близькі мов атоми, далекі як планети
Буває так...

Та нас не лякає ніч і наші щоденні війни
Бо поміж всіх протиріч я хочу твої обійми
Дзеркало це...
Я бачу в твоєму обличчі своє усе

Кожного дня я запитую життя
Чом заплутую вуста у твоє волосся
Скільки доріг нам відміряно пройти
Загубити і знайти ниток у волоссі

Кожного дня я запитую життя
Чом заплутую вуста у твоє волосся
Скільки доріг нам відміряно пройти
Загубити і знайти ниток у волоссі

Кожного дня я запитую життя
Чом заплутую вуста у твоє волосся
Скільки годин нам відміряно пройти
Загубити і знайти ниток у волоссі