Хай вогонь освітить шлях тим, хто пішов
З попелу нова народиться любов
Є зірки, які буває падають в пітьмі
Та засяють знов

Інколи не треба багато слів
Хай дощем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
Назавжди у серці лишиться слід
Інколи не треба багато слів
Хай дощем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
У мовчанні є й глибина почуттів

Не засяє сонце там, де нема неба
І земля потріска, де води потреба
Не ростиме квітка та, яку зірвали
І не б'ється серце, те яке сховали

А тому, хто йде, хай дорога стелиться
А тому хто відпускає біль вода зітре з лиця
А тому хто жде хай надія світиться
Тим, хто втрача, світло з неба йде в серця

Але тим, хто шукає в горі
Хто пішов, причинивши двері
Хто не діє, а лиш говорить
Я бажаю знайти свій берег
Але тим, хто гірке тримає
І де місце нема любові
Я бажаю таки йти далі до долі

Інколи не треба багато слів
Хай дощем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
Назавжди у серці лишиться слід
Інколи не треба багато слів
Хай дощем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
У мовчанні є й глибина почуттів