Прохолода. Вечір. І ніч на плечі.
Нас з тобою двоє і банальні речі.
Нам здавалися такі важливі,
Може, ми чутливі?
Може, ми щасливі?

Розгорни долоні - там побачиш мрію.
Ти єдиний в світі дарував надію!
В смс питання «чи я ще коханий?»
А ти мій ТОЙ САМИЙ!

Холодно! Мені без тебе в цьому місті холодно!
І, ніби, серце не на місці…
Як в кіно на кухні пʼю сухе вино.
Всеодно! Мені без тебе , знаєш, буде всеодно!
І байдуже , що скажуть люди!
Як в кіно - на кухні пʼю сухе вино.

Випила до дна свої розчарування.
Мов на пелюстках «кохання-не кохання».
А з тобою очі щастям засвітились
і серця відкрились, в унісон забились.

Будем разом, знаю всі твої бажання!
Будем разом, знаю я твоя остання!
Ніжний голос скаже «ти моя кохана, ти моя та сама…»

Холодно! Мені без тебе в цьому місті холодно!
І, ніби, серце не на місці…
Як в кіно на кухні пʼю сухе вино.
Всеодно! Мені без тебе , знаєш, буде всеодно!
І байдуже , що скажуть люди!
Як в кіно - на кухні пʼю сухе вино.