Так часто буває: кинеш слово на вітер
А той, хто почув – з пам’яті не витер
Ти пішов собі далі кидатись словами
А той, хто почув, залишився з думками
Болючими
Фразами твоїми колючими
Фразами твоїми

Звільни мене від слів
Що досі не зотліли
Зціли мене від сліз
Що не переболіли

О’кей, скільки можна терпіти
Чужі слова – просто звуки в повітрі
Мої власні думки знаю, можуть зцілити
Та поки вони нерозумні, мов діти
Ховаються
Так міцно за образи тримаються
Так міцно

Звільню себе від слів
Що досі не зотліли
Зцілю себе від сліз
Що не переболіли

Скільки нас таких, що носять роками
Чужі слова, що стали ворогами
Мов отруйна стріла, що поранила серце
Та нехай замість рани, серце знову сміється!

Звільни себе від слів
Що досі не зотліли
Зціли себе від сліз
Що не переболіли