Скільки вже нас, розкиданих
По землях чужих відрізаних?
Я йду по землі оглядаючись
Всюди шукаю своїх
Коли вже всі рани загоїться?
Коли ж ми знову обіймемось?
За великим столом сядемо,
Так, як колись...

Чи є якісь ліки, щоб зцілити хворобу
Коли замість серця і совісті
Нелюбов до свого народу?
Ми проти зброї серцями голими
Вони брехню нам, а ми їм голови
Земля згинається від нас грішних
А ми по ній такі невтішні

Я бачу людей
В котрих болить серце
Якого немає у них
Що ж тебе в грудях болить?
Я бачу людей
Забутих в країні великих надій
І тих, хто далеко,
Для здійснення мрій
Коли вже тебе заболить?

Болить, болить

Скільки сімей роз’єднаних?
Скільки синів загублених?
Ми просто хочемо щирості,
Та дорого платим за справедливість
Країна людей освічених
Країна братів, сестер моїх!
В серцях глибини не зміряти
Нам залишається вірити, що

Знайдуться ліки, які зцілять хворобу
Коли замість серця і совісті
Нелюбов до свого народу
Ми проти зброї серцями голими
Вони брехню нам, а ми їм голови
Земля згинається від нас грішних
А ми по ній такі невтішні

Я бачу людей
В котрих болить серце
Якого немає у них
Що ж тебе в грудях болить?
Я бачу людей
Забутих в країні великих надій
І тих, хто далеко,
Для здійснення мрій
Коли вже тебе заболить?

Болить, болить

Чому тоді твоє серце мовчить?
Яке воно в тебе, чому не кричить?
Чому тоді твоє серце мовчить?
Яке воно в тебе?
Чому тоді твоє серце мовчить?
Яке воно в тебе, чому не кричить?
Чому тоді твоє серце мовчить?
Яке воно в тебе?
(Яке воно в тебе?)