Моя любов тихо твоїй говорила:
«Сміливо пливи, я твої вітрила»
Твоя любов тихо моїй говорила:
«Не бійся летіти, я твої крила»

Говорили дві любові тихо між собою
Слідкували білі хмари за цією грою
Прислухалось Чорне море до пісень
Бо пісні лунали кожен день

Говорили дві любові і дивились в очі
Пам’ятають сині гори ці слова співочі
Жовте поле із піснями цими спить
І пісні лунають кожну мить

Моя любов тихо твоїй говорила:
«Сміливо пливи, я твої вітрила»
Твоя любов тихо моїй говорила:
«Не бійся летіти, я твої крила»

Воркували дві любові, як маленькі пташки
Слухали їх всі - і люди і комашки
Через ті розмови Місяць спати не лягав
Кожну їхню пісню напам’ять знав

Муркотіли дві любові, як маленькі киці
Цілий світ ходив до них на їхні вечорниці
Хто хоч раз любив, той назавжди пам’ятав
Всі слова усіх пісень про любов знав

В глибину підеш
І боротись будеш
Згубиш і знайдеш
І в собі і в людях
Та моя любов
Тихо із твоєю
Серцем і душею
Навіть за землею

Моя любов тихо твоїй говорила:
«Сміливо пливи, я твої вітрила»
Твоя любов тихо моїй говорила:
«Не бійся летіти, я твої крила»