Мамо, нагадай, що зима мине,
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине,
І ми нове життя побачимо

Чорно-білі ці спальні райони
І старі дев'ятиповерхівки,
Чуєш ввечері холод та втому,
Та як завжди несеш радість в домівку.
І я знову в гостях у вас, тато,
Якраз підігріваю вам їсти,
В мене знову апатії свято,
Знову чую себе егоїстом,
Ти дивишся, але без осаду,
Бачиш вже скроні сиві
Вже не тільки у тебе,
Життя вже побачила і знаєш
Це одпочивати з часом як амеба,
Ти - мама, тому ти мудра,
Знаєш, тільки всередині
Є кожне пекло і рай,
Ти віру даруєш, завжди відчувається,
А коли ні, просто нагадай:

Мамо, нагадай, що зима мине,
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине,
І ми нове життя побачимо

Ця зима затягнулася, мамо,
Щось не годен зібрати я
Дай на рани ментальні бальзаму,
Буду міцний, наче ті криголамм.
Зможу сьогодні, де вчора не зміг,
Хай завірюха в обличчя і сніг,
Мінус на вулиці, мінус в кишенях,
Але попереду - новий поріг!
Мамо, нагадай, що я - сильний,
Що зима скінчиться, весна прийде!
Мамо, нагадай, що я - вільний,
Що я тут і зараз, а не де-не-де!
Мамо, нагадай, що я зможу,
Не піддамся слабким думкам!
Мамо, нагадай волю Божу,
По вірі нашій хай дасться нам!

Мамо, нагадай, що зима мине,
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине,
І ми нове життя побачимо

Мамо, нагадай, що зима мине,
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине,
І ми нове життя побачимо

Мамо, нагадай!.. Мамо, нагадай!..
Мамо, нагадай!.. Мамо, нагадай!..
Мамо, нагадай!.. Мамо, нагадай!..
Зима мине!..