Течії молодого вітру
Омивають тіло,
Тіло бачить сни...

Вечір - я до тебе мила
І сором'язлива -
Тільки оціни.
Тільки не розбий мене,
Я ж все про себе розкажу.
Не треба отрути на вустах,
Може ти не чув,
Як я ходила за межу?..
Вуста...

Шепіт дурнуватих квітів -
Миле тріпотіння за моє життя.
Літо - я позбулась тіні,
Думаєш, я жалкую? -
Але то була не я...
То була чужа і сіра оболонка,
А тепер я трохи для себе поживу,
Тільки ти ніколи
Не лишай мене саму, бо вмру!