Хто ти такий - я й гадки не маю.
Я виросла і забуваю, як тебе звуть.
Хто ти? Як день являєшся; як ніч зникаєш
І повертаєшся. Як тебе звуть?

Приспiв:
З тобою я вже не боюся.
З тобою я йду на балкон. Я!
А може ти Вітер; Cонце?
Може, ти Небо наді мною? Не мовчи!
Може, ти Вітер, Сонце?
Може, це ти мене навчив,
Тоді як сам так довго вчився на мені.

Знаю, колись ти кидав за спину каміння,
І потім воно ставало людьми.
Знаю, колись ти вірив в своє воскресіння,
І так сильно вірив, і дійсно воскрес.

Приспiв:
З тобою я вже не боюся.
З тобою я йду на балкон. Я!
А може ти Вітер; Cонце?
Може, ти Небо наді мною? Не мовчи!
Може, ти Вітер, Сонце?
Може, це ти мене навчив,
Тоді як сам так довго вчився на мені.

Dies irae, dies illa
solvet saeclum in favilla