Ой у полі криниченька,
Кругом неї травиченька.

Ой там Роман воли пасе,
А дівчина воду несе.

Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.

"Годі, Роман, жартувати,
З відер воду виливати,

Бо нерідну неньку маю,
Буде бити, добре знаю.

Не так бити, як лаяти,
Ще й Романом докоряти!"

"Де ж ти, доню, барилася?
Вже й вечеря зварилася!"

"Налетіли гуси з броду,
Сколотили з піском воду.

Я, молода, постояла,
Доки вода устояла!"

"Брешеш, доню, не стояла,
Ти з Романом розмовляла!"

"Щиру правду признаюся,
Що з Романом кохаюся.

А він чорний, я русява:
Зійдемося - буде пара!"