І.
І був мені сон, як я отримав "піст"
Пам’ятаю, віце-замом став бас-гітарист
А Ярік-гітарист став на чолі ОБОПу
А як же ж по-інакшому, якщо він має хист

Діджей і піаніст – всі наші на коні
Завхозом – барабанщик, заносе все мені
І гарно навесні, і наше дружнє коло
Рішає, кому слово, а кому більше ні

Дитинство босоноге давалося взнаки
Каморра наша тягне до комори огірки
Не треба Нострадамуса, зрозуміло всім
Що наступним кроком ми попіляли Крим

Ставав сон яскравішим, а я не помічав
Хіба все це можливе? (Блін, я так і знав)
Від щастя уві сні посивіла борода
А потім я прокинувся. Шкода.

Приспів:
Гори, гори. Ей!
Гори, гори, палай
Палає наша мрія по дорозі в рай

ІІ.
Наша мова кольорова, наша мрія – дім
Щоб від усіх подалі і місця щоб усім
З собакою Полканом і за парканом
І бажано, щоб за якимось океаном десь

Оу, єс! Слава Україні!
Собака злий, але бійтеся мене
Зранку ми жовті, а ввечері ми сині
І сходи на драбині всі чомусь униз

Бела, мінелла, от і все, брателло
Вівці баранів погнали на вівтар
І ми у вишиванках можемо спокійно
Гамузом поплакати в Кобзар

ІІІ.
Українська мрія, Юкрайна final dream
З нашої труби, диви, пішов останній дим
Всім молодим тепер роздали по кондому
Щоб тихо було на кордоні від Сяну до Дону

Від Дону до Сяну. (Чуєш, де це саме?)
Знав би, надіслав привітальну телеграму:
Радий повідомити достеменні дані –
Ми ще не останні.