Я ж казала тобі, що не зможу без моря
Я тікала від тебе на темнії схили
Я тобі натякала про те, що нас троє
Ти і море, мої обгорілі вітрила

Я змінилась, інакше цей світ не пізнаєш
І свободя п’янить, як у перше твій дотик
Ну а ти не міняєшся, ти не зникаєш
Я торкаюсь води, затамовую подих

І питаю себе, чи я ще відчуваю?
Що тримає мене на холодній землі?
Я побачила очі твої і вже знаю,
Що ти палиш останні мої кораблі.