Я загинув у битві, я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим, грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів...
Ще на останок побачив світанок,
Сонячний промінь і краплю роси.
Життя прожив гідно, хоч, може, й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив...

Приспів:
Мене вже немає!..
А вітер розносить мене по землі...
Мене вже немає!..
Я знаю секрети великі й малі...
Мене вже немає!..
Поряд зі мною літають орли...
Мене вже немає!..
Але важливо, щоб ви всі були!..
А мене вже немає...

Я втрапив у скруту, я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом, латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.
А він мене зрадив, а він мене радо
Підвів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю, прямую до раю,
А він починає святковий бенкет.

Приспів.

В минулому часі я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно та, мабуть, даремно -
Мене протаранив нечемний КамАЗ.
І всі мої плани - манливі омани,
Бо сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі святкують деталі,
А я вирушаю до інших світів...

Приспів.