Колись із мрій і глини
Ти виліпив країну,
Загублену країну,
Де між хмар і скель
Кілька осель
Літаючих людей.
Ти вигадав, що кожен
Знайти там щастя зможе,
Злетіти на землею,
Звільнити думки,
Як птахи,
Не дбати про складне.

А ти літай!
Все життя літай!
А ти літай!

Коли ніхто не бачить,
Я часом гірко плачу,
Коли ніхто не чує.
З дому піду, може знайду
Я ту країну,
Де кожен несміливо
Залюблений у диво,
Де ти живеш, як схочеш.
"Усе це казки", -
Скажуть хай,
А ти собі літай!

А ти літай!
Все життя літай!
Я і ти -
Вічності спіраль.
А ти літай!