Ми намагаємось жити.
Вижити попри все.
Поміж вогнів ходити,
З вірою що спасе.
Ми помічаємо втрати.
Ранами у боях.
Не відступати, не відступати
Молитвою у серцях.

Відгуляла своє моя душа.
Рідна хата тепер давно чужа.
Відгоріло все що там було
Відболіло все що не жило...

Ми проживаємо місяць
Наче останній бій.
Зорі для нас світять,
І Той, хто завжди живий.
Починаємо знову,
Кожний останній крок,
Запам'ятай основу,
Сказаних ним думок.

Відгуляла своє моя душа.
Рідна хата тепер давно чужа.
Відгоріло все що там було
Відболіло все що не жило...

В кого немає віри,
В того немає слів.
Ми одягаєм шкіри,
Старих своїх богів.
Щоб на світанку жити,
Не залишай вогнів,
Небо своє зловити,
І вилити в нього гнів.

Відгуляла своє моя душа.
Рідна хата тепер давно чужа.
Відгоріло все що там було
Відболіло все що не жило...