Facebook Instagram Twitter YouTube

Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.

«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.

«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.

Slavia - Щоб не плакать, я сміялась (YouTube відео та караоке)


Чуттєва прем‘єра: Пісня на вірш Лесі Українки від співачки SLAVIA У творах української класики закладено ген українців: краса рідної мови, культура і душа народу, глибина і натхнення, заклик до боротьби. SLAVIA: — «У дитинстві я дуже любила українську літературу і взагалі любила читати. З початком повномасштабного вторгнення ворога на наші святі землі, любов до всього рідного відродилася з новою силою. Я знову заглибилися у твори української класики. Чуттєвий вірш Лесі Українки надихнув мене на написання музики. У вірші показана сильна духом людина, яка в житті здатна долати труднощі, не дивлячись ні на що. Треба шукати в собі сили іти на вершину». Письменницю Лесю Українку (Ларису Косач) знає весь світ. Сьогодні можна провести паралель між героїнею вірша Лесі Українки, та самою Україною. Це образ ліричної героїні та водночас сильної духом дівчинки. У першій частині це дитина, крізь призму розуміння якої відтворені сила волі, терпимість, витримка, гордовитість, вміння долати будь-які перешкоди. У другій частині це вже життя дорослої людини, чиї проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба навчитися долати труднощі, стримувати емоції, застерігати себе від необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятися. Вірш Лесі Українки - «Як дитиною, бувало…» зі збірки "Думи і мрії" 1897р.

Вiдгуки
Оцініть цю пісню.
У цієї пісні ще немає відгуків. Напишiть вiдгук.