Цього разу нетипово — в описі цього відео, без гучних слів та заголовків, розказати Вам, як взагалі народилась ця пісня більше року тому. Взагалі діло було так: це був десь лютий 2024, і це не зовсім моя, чи моя з Сіромахою пісня, — це пісня, яку створила група людей. Хоч такий підхід для мене є рідкісттю, адже в більшості я це роблю не так. Але, якось будучи разом на студії Стас Чорний, який є дуже крутим — від щиро серця вважаю — саунд-продюсером та моїм другом, покликав мене на студію, щоб допомогти зробити пісню для Козака Сіромахи. Я друзям відмовляю рідко — і вже через 1 хв я був там. В кімнаті також був мій друг DOVI — він маестро по гітарі (і це я так вважаю), Микола Кучерявий, який є також моїм другом, директором мого проєкту та продюсером Сіромахи, Стас Чорний, який всім і рулив, і, звичайно, Козак Сіромах.

Моя задача була — придумати мотив, можливо текст, просто допомогти — і вже через декілька хвилин наша праця так понеслася, що був мотив, гітарка, перші слова та демка, яку ми наспівували разом і відчували, що це щось люте. І я такий кажу: блін, Козаче, я просто не можу не бути у цій пісні разом з Вами, тому що мені дуже сподобалось те, що в нас виходило. Так ми і вирішили, що буде фіт. Це також в мене рідкість, як Ви помітили. Тому — це наша пісня, а не тільки моя з Козаком Сіромахою.

Загалом, звичайно, вона дуже пасує під події в Україні, але насправді я в ній закладав будь-яку силу: силу духу, віри, силу вставати після поразки, звичайно — силу людей у моїй країні, які боряться за неї, Україну, силу, яку прирівняв із сталлю.

Чесно? Я не розраховую, що ця пісня стане великим хітом, буде мати великий успіх і так далі, хоч насправді хотілось би. Але, реалістично дивлячись на речі, розумію, що 2025 — це не 2022: когось така музика стомила, когось перенаситила, хтось не слухав взагалі, хтось просто не вірить в силу наших хлопців та в Перемогу — що і є самим страшним. Тому я і вважаю, що як такого успіху може і не бути. Але для мене особисто війна не закінчилась, і я, і Козак Сіромаха з перших вуст знаємо, як такі мотиви підтримують хлопців на передовій. Тому робимо це для них, незважаючи на успіх загалом. Та взагалі — це історія, яка описує боротьбу нашого Українського народу, яку будуть згадувати колись, дай Бог, вже в мирні часи.

А от те, що Ви побачили в відео (якщо, звичайно, помітили), — це моє дякую моєму другу red5now, який багато чого мені допоміг, з яким я їздив на передову до наших хлопців підтримати, та в якого Козак Сіромаха стояв на дзвінку на телефоні — він любить дуже певну його творчість. І от мені прийшла ідея — віддати, зіграти свою роль в цьому кліпі разом з Козак Сіромаха на одній сцені. Так я і зробив.

Також захотілось — нажаль не усіх — але і дати відчути, як це — бути на сцені, бути в кліпі, який дивляться люди, — моїм хорошим друзям, яких поважаю і які просто хороші люди. Тому вони відчули себе в ролі гітаристів, хоч дехто гітару тримав навіть, можливо, вперше в руках, хтось — в ролі драмера, хоч драмер дійсно добряче лупив прямо на зйомці, тому що то zinchukandru і він потужний мужик. Моя крута, талановита дружина manya__ua круто прикрасила кліп поями — то ті штуки, які крутять моє лого — загалом друзям, яких люблю і поважаю. А я просто дійсно сидів та дивився за усім цим дійством на тих стільцях в місцевому будинку культури цементників в моєму рідному місті Здолбунів.