Тепер все не так, і ти про це знаєш
Тому і зникаєш щодня в забутті
Порожні листи, покинуті сходи
Я буду згодом у твоєму житті
Той самий сон, ми ледве знайомі
У нашому домі багато ікон
Одного прошу – віддай мені зорі
Безмежно прозорі, як безсмертя флакон

Спалах: на двох одне крило
Спалах: світло, а потім тепло
Спалах: важко знайти слова
Спалах: наша любов жива

Давно не чужі, не треба ховати
Що буде зникати, коли прийдуть дощі
Навмисно мовчу, але ти все чуєш
Невпинно чаклуєш над станом душі
Застрягли удвох на середині поля
Повітряна куля, не відірвати очей
Хоча б натякни, що від тебе чекати
Перестав помічати елементарних речей

Спалах: на двох одне крило
Спалах: світло, а потім тепло
Спалах: важко знайти слова
Спалах: наша любов жива

Слухай, здається я розумію, що відбувається в цей момент. Просто в якісь особливо важливі хвилини твого життя Бог – той самий офігенний чувак, якому ти «дякуєш, що ВІН в тебе є»... так ось він тихенько бере в руки фотоапарат, наводить фокус, примружується... і клац! Є! Спалах!!! Так, він на мить засліплює очі, але ж підсвічує найважливіше!

Думку.
Погляд.
Довгоочікуване «так!» у відповідь.
Дві смужки на тесті.
Два серця під одним твоїм.
На двох одне крило, так...
Цей спалах- немов підказка з небес. Тільки не проморгай.

Спалах: на двох одне крило
Спалах: світло, а потім тепло
Спалах: важко знайти слова
Спалах: наша любов жива