Вечір тихо на землю упав,
Засвітив зірницями.
Ти забув, як мені обіцяв
Бути вірним і ніжним лицарем.
Ти згадай, що мені говорив ти,
Звав мене "наймилішою".
Ой, навіщо ти серце дурив мені ?
Ти ж, мій милий, ходив до іншої !

Не стій під вікном,
Не дивись засмучено!
Не стій під вікном,
Я вже заручена!
Не жди, не ходи,
Разом не стояти нам!
Не жди, не ходи,
Я вже засватана!

Не стій під вікном,
Не дивись засмучено!
Не стій під вікном,
Я вже заручена!
Не жди, не ходи,
Разом не стояти нам!
Не жди, не ходи,
Я вже засватана!

Не стій під вікном замучено
Від тебе така я замучена
Де був ти раніше, коли я чекала
Я ж цього вікна лиш тебе виглядала

Не стій під вікном замучено
Не стій під вікном замучено
Не стій під вікном замучено

Засмучено, засмучено, засмучено !

Не стій під вікном,
Не дивись засмучено!
Не стій під вікном,
Я вже заручена!
Не жди, не ходи,
Разом не стояти нам!
Не жди, не ходи,
Я вже засватана!

Не стій
Не ходи
Не стій, не ходи

Не стій
Не ходи
Не стій, не ходи

Не стій
Не ходи
Не стій, не ходи

Стій
Не ходи
Не стій, не ходи