Гой, я - приймак, гой, я - приймак,
Гой, я горе знаю:
У лавченьки під боченьки (2)
Та й спати лягаю.

Цвіте, цвіте черемшина,
Ягідок не має,
А хто в приймах не буває, (2)
Той горя не знає.

Як поїхав приймаченько
У поле орати
Та й не дала йому теща
Хліба, солі взяти.

Оре, оре приймаченько,
На шлях поглядає,
Усім жінки несуть їсти, (2)
А йому не має.

Цвіте, цвіте черемшина,
Ягідок не має,
А хто в приймах не буває, (2)
Той горя не знає.

Їде, їде приймаченько,
У дудочку свище:
Давай, тещо, хліб і сало, (2)
Їде приймачище!

Не успів же приймаченько
На лавочку сісти,
Наказала йому теща (2)
"Неси курам їсти!"

Щоб ті кури поздихали
І хата згоріла,
Ой, як мені приймацькеє (2)
Життя надоїло.

Цвіте, цвіте черемшина,
Ягідок не має,
А хто в приймах не буває, (2)
Той горя не знає.

Цвіте, цвіте черемшина,
Ягідок не має,
А хто в приймах не буває, (2)
Той горя не знає!