Не питай мене, чому знову поглинає мене буревіями подій
Чому, скільки вже розчарування в мене було, певно як надій

Чому, з кожним роком стало важче мені засинати уночі
Давай просто постоїм і помовчим

Приспів:
Давай, давай
Зачекає весь світ, він колись нам усе пробачить
Давай, обійми мене так
Ніби більше не побачиш
Давай, зачекає весь світ, він колись нам усе пробачить
Давай, це в останнє буде неначе

В людях стільки тріщин, ніби на асфальті у дворі
Та на жаль, що усі про це не звикли говорить
Посміхаємося всі, навіть коли душа горить
Коли все життя ногами до гори

Як мені, в кожен новий день додавати сенси
Душа, щоб хоча б на мить, не боліла з серцем
Співати у голос весь, з октави до терцій
І зняти постійний стрес із моїх трапецій

Жити як мені одним моментом
Коли ноги залило цементом
Розставляти правильно акценти
Жити на усі 500 процентів

Всі страхи мої то є тенета
Що на мене тиснуть як планета
Час летить повз мене як комета