Утворена 24 вересня 1992 року у Львові (Львівському музичному училищі) як квартет: Володимир Якимець, Ярослав Нудик, Андрій Капраль і Богдан Богач. 1993 — дипломанти фестивалю «Червона Рута» у Донецьку. 1994 — перемогли на фестивалі «Доля» в Чернівцях (три перші премії — в конкурсах народної пісні, популярної пісні і «співана поезія»; одноголосно — Гран-прі фестивалю) і записали дебютний альбом «Піккардійська Терція». На Новий рік стали лауреатами телеконкурсу «Мелодія» і з початку 1995 року «Піккардійська Терція» штурмує вершини хіт-параду «12 мінус 2». Завоювавши з піснею «Пустельник» Гран-Прі телефестивалю «Мелодія-95», зовсім не попсова «Піккардійська Терція» несподівано потрапила в трійку претендентів на «Золоту Жар-птицю» «Таврійських Ігор» у номінації найкраща поп-група року. Студія звукозапису «Галрекордс» випустила ще два альбоми гурту — концертний «Ad libitum» та «Тиха ніч» з різдвяними колядками. Восени 1996 року Андрія Базиликута замінив Андрій Шавала з хорової капели «Трембіта», в якій, до речі, і працює більшість учасників «Піккардійської Терції». Влітку 1997 МО «Дзиґа» спільно з фірмою «Росток Рекордс» випустили перший компакт-диск секстету — «Сад ангельських пісень» (запис студії «Люксен», звукорежисери Руслана Лижичко і Павло Грабовський). У вересні 1998 відкрився офіційний веб-сайт формації. 2000 — за всю історію знаменитого міжнародного фестивалю акапельного співу «Vokal Total» у Мюнхені, організатори вперше запросили творчий колектив зі Східної Європи. Ним стала «Піккардійська Терція». 2001 — попри постійну ротацію учасників, формація удруге отримала запрошення виступити на «Vokal Total». 2002 — «Студія 1+1» зняла документальний фільм про творчість «Піккардійської Терції» до її 10-річчя. 2006 — виступ перед членами Європейської комісії в королівському палаці в Брюсселі. 2007 — виступ у Сопоті (Польща) на фестивалі «Top Trendy», де зазвичай виступають лише польські виконавці. 25 серпня 2007 — спільний концерт «Піккардійської Терції», Руслани та Ал ді Меоли у супроводі симфонічного оркестру «Leopolis». У репертуарі вокальної формації майже 300 композицій, серед яких класичні твори («Неаполітанська пісня» та «Легенда» Петра Чайковського, «Коли розлучаються двоє» Генріха Гайне, «Ave Maria» Джакомо Качіні та інші), обробки народних пісень («А у полі річка», «Туман яром», «Горіла сосна», «Йшли корови», «Ой, Марічко», «Сумна я була»), власні композиції («Берег ріки», «Кантрі», «Пустельник», «Сад ангельських пісень», «Старенький трамвай» тощо). Географія гастролей «Піккардійської Терції»: Польща, Канада, Іспанія, Німеччина, США, Італія, Франція. У музичному портфоліо формації — твори 12 мовами світу. Термін «Піккардійська Терція» взято з теоретичних праць композитора Анатолія Кос-Анатольського. Ця назва виникла на рубежі XVI–XVII ст.ст. у французькій провінції Піккардія. Згодом її широко використовували у своїй творчості академічні композитори — Георг Гендель, Йоган Себастьян Бах та інші. У 2014 році пісня гурту «Пікардійська терція» під назвою «Гей, пливе кача …» лунала під час поховання героїв Небесної сотні. Відтоді композиція стала символом прощання з героями, які загинули в Україні під час військових дій.