Любіть, бо це єдина енергія, яку хочеться передати наступному поколінню. Вони мають знати, що їхні предки їх любили та хотіли передати їм краще, що є.

ДШ: «Здається, такі пісні як «Пліч-о-Пліч» писали ще десь наприкінці 90-х, коли здавалося, що скоро прийде 2000-ий рік і настане кінець світу. Що вони могли знати тоді, ті люди з 90-х? Титанік? Вежі-близнюки? Сьогодні кожен наш день – це кінець світу в певному сенсі і від того все відчувається гостріше. Всі українці зараз оточені енергією руйнації життів, стосунків, міст, помешкань, доль. І ми всі втомилися від цієї енергії, тож я радий, що у Pianoбой є така духопідйомна пісня, під яку можна стояти, тримаючись за руки десь на урвищі і жити сьогоднішнім днем так, ніби він ніколи не закінчиться. Ця пісня – це моя присвята всім тим, хто живе творенням в будь-якому сенсі, хто несе і підтримує життя у всіх його проявах, бо руйнація і сама станеться, а щоб побудувати щось - потрібні люди. Люди пліч-о-пліч».