Світанкове небо
Відзеркалює твої думки.
Ти посміхаєшся сама до себе,
Душа на асфальті, квиток у руці.

Ти не забудеш це літо ніколи.
Як загубила паролі й ключі.
Щоденник запише й не скаже нікому
Нікому про неї, нікому про нього.

Струмки кришталю по обличчі
Твій мейкап поплив, тобі личить
І як би не стали планети,
Знай, ти завжди маєш мене.

Блукали в полонину,
Шукали свої пальці у темряві.
Стежки приворожила
Залишились спати у води.

Ти не забудеш це літо ніколи.
Як загубила паролі й ключі.
Щоденник запише й не скаже нікому
Нікому про неї, нікому про нього.

Струмки кришталю по обличчі
Твій мейкап поплив, тобі личить
І як би не стали планети,
Знай, ти завжди маєш мене.