Дзвеніла тиша крізь слова
При тьмяному потоці дня
І скільки б ніч не кривдила
Як тінь твоя моя була
Мов камінь, зачерствіла кров
Неспокій з вічністю єдна
І мені люто лихо знов
Бо поруч більш її нема
Пірнаю я
Пірнаю я
У спогадах
До забуття
Пірнаю я
Пірнаю я
Зі мною ти
Любов моя
Його рука в її душі
Її сліди в його легенях
І кожна зустріч, подумки
Як вирок тиші у зітханнях
Вона ще чує, як він жив
А він мовчить, щоб не зламати
Не кожен біль помре за мить
Бо кожен дотик це їх памʼять
Пірнаю я
Пірнаю я
У спогадах
До забуття
Пірнаю я
Пірнаю я
Зі мною ти
Любов моя
Любов моя
Любов моя
При тьмяному потоці дня
І скільки б ніч не кривдила
Як тінь твоя моя була
Мов камінь, зачерствіла кров
Неспокій з вічністю єдна
І мені люто лихо знов
Бо поруч більш її нема
Пірнаю я
Пірнаю я
У спогадах
До забуття
Пірнаю я
Пірнаю я
Зі мною ти
Любов моя
Його рука в її душі
Її сліди в його легенях
І кожна зустріч, подумки
Як вирок тиші у зітханнях
Вона ще чує, як він жив
А він мовчить, щоб не зламати
Не кожен біль помре за мить
Бо кожен дотик це їх памʼять
Пірнаю я
Пірнаю я
У спогадах
До забуття
Пірнаю я
Пірнаю я
Зі мною ти
Любов моя
Любов моя
Любов моя
Phil it - Пірнаю (YouTube відео та караоке)
Кожна історія закарбовується не лише словами, а й відлунням серця. Творча спілка Phil it повертає нас до місця, де простір між “була” і “не стала” наповнений тишею, яка все ще дзвенить у пам’яті. Нова пісня «Пірнаю» — це ніжне занурення у світ спогадів, коли любиш так сильно, що не вистачає дихання, аби просто існувати без тієї людини.
У пісні тиша стає голосною крізь слова. Спогади — рятівним обрієм і водночас гірким випробуванням. Дотики й легені пам’ятають те, що серце просить відпустити.
У пісні тиша стає голосною крізь слова. Спогади — рятівним обрієм і водночас гірким випробуванням. Дотики й легені пам’ятають те, що серце просить відпустити.
