Ти прийняла мене, до своїх обійм,
Як матір свого сина.
Хоч кров чужа в мені і вже
У мене є інша Батьківщина.
Люблю твоїх синів і доньок,
Бо у них твоє велике серце.
Пізнав для себе я, ще одну любов,
Що Україна зветься.

Україна – це мій рай,
Берегами Дніпра
моє серце поділене навпіл.
Є у мене рідний край,
Та душі краще знати,
Де бути щасливою справді.
З любов’ю в серці через край –
Україна мій рай!
З любов’ю в серці так і знай –
Україна мій рай!

Ти прийняла мене, до своїх обійм,
Як матір свого сина.
Відтоді назавжди, належу я тобі
І тут моя Родина.
Гостинності твоїй, ніхто на цій землі
Не може порівнятись.
Вдячний я тобі, що можу тепер теж
Українцем зватись.

Україна – це мій рай,
Берегами Дніпра
моє серце поділене навпіл.
Є у мене рідний край,
Та душі краще знати,
Де бути щасливою справді.
З любов’ю в серці через край –
Україна мій рай!
З любов’ю в серці так і знай –
Україна мій рай!