З дому, в якому живу
Вийду на свіжу траву
Вниз упаду, руки - в сторони, очі - вгору
Безліч днів і ночей
Не міг відвести очей
Від тієї краси, що рятує нещасних і хворих

Хмари на небі немов фантастичні храми
Сонце між ними немов невловимий сміх
Дивлюся на небо – лікую душевні рани
Ранить земля, але небо лікує всіх
Ранить земля, але небо лікує всіх

В лісі пташиний спів
Я гуляв, але сів
Довкола краса, та мій погляд тягнеться вгору
Спиною тулюсь до кори
Очі повзуть догори –
Верхівки дерев показують напрямок зору

Хмари на небі немов фантастичні храми
Сонце між ними немов невловимий сміх
Дивлюся на небо – лікую душевні рани
Ранить земля, але небо лікує всіх
Ранить земля, але небо лікує всіх

Човен пливе по воді
Пливе вже багато діб
А я на кормі – милуюсь небесним морем
Вже стільки друзів моїх –
Не зможу побачити їх
Течуть мої дні, та мій погляд скерований вгору

Хмари на небі немов фантастичні храми
Сонце між ними немов невловимий сміх
Дивлюся на небо – лікую душевні рани
Ранить земля, але небо лікує всіх

Хмари на небі немов фантастичні храми
Сонце між ними немов невловимий сміх
Дивлюся на небо – лікую душевні рани
Ранить земля, але небо лікує всіх
Ранить земля, але небо лікує всіх