А квартира слухала
Наші балачки
А квартира слухала
Всі пусті гудки
Тільки десь за вікнами
Падали вони
Наші спогади...
А пам'ятаєш ми з тобою двоє
Дивились у нічне вікно
Ми говорили про все до ранку
А на інше було все одно
А пам'ятаєш ми з тобою двоє
Так часто їздили у Львів
Тоді не знав чи я кохаю
І зберегти не хтів і не зумів
Рани залишені мною на серці
Як тріщини в льоді
На зимнім озерці
І холодом тягне вже з твого порогу
Тебе я не бачив з минулого року
І я пам'ятаю все добре від тебе
Можливо жалію
Тай так мені й треба
Нам тяжко разом
А ще тяжче окремо
Так от дилема
А квартира слухала
Наші балачки
А квартира слухала
Всі пусті гудки
Тільки десь за вікнами
Падали вони
Наші спогади...
Холодна постіль у кімнаті ніч
І самота у гостях пліч-о-пліч
Ми не програли бо не грали в почуття
І напевно таке життя
Я видаляю файли з голови
Вони не йдуть і я не хочу йти
Твого повітря так не вистачає
Я замість цукру вип'ю сльози з чаєм
Були чужі всі сторонні лайки
Ти обіймав мене замість лайки
Холодом тягне з твого порогу
Тебе я не бачила більше року...
Вулиця Львова ще пахне нами
Квітами, що завжди під дощами
Любов як светер, котрий на виріст
І кожен з нас з нього виріс...
А квартира слухала
Наші балачки
А квартира слухала
Всі пусті гудки
Тільки десь за вікнами
Падали вони
Наші спогади...
А квартира слухала
Наші балачки
А квартира слухала
Всі пусті гудки
Тільки десь за вікнами
Падали вони
Наші спогади...
Olivan - Квартира ft. Lirusha (YouTube відео та караоке)
Olivan та Lirusha представляють спільну роботу - пісню “Квартира”, яка торкається теми кохання, пам’яті й простору, що стає свідком почуттів.
У пісні оживає образ квартири як німого свідка стосунків: вона чує розмови, пусті дзвінки та зберігає в собі сліди почуттів. Атмосфера композиції поєднує легку ностальгію та глибоку емоційність, у якій кожен слухач може впізнати частинку власної історії.
“Квартира” — це історія двох, які не змогли залишитися разом, але зберегли у пам’яті тепло спільних миттєвостей. Пісня звертається до тих, хто хоч раз переживав подібне: коли речі та місця пам’ятають більше, ніж ми самі.