Не кричу не мовчу
Сонну
Ти застав би мене обеззброєну
Без прикрас без думок без одягу
Голос ніжністю зафарбований
І заплутані надто коси
Тепла постіль ще не застелена
Тінь по шкірі проміння - полоси
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний

Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів
Стрімкий гарячих дотиків
В'їдкий запах нічної осені
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас, без думок, без одягу

Я твоїми руками звʼязана,
В них так солодко стало дихати.
Їм віддатись не зобовʼязана
Та мої слабкості стали сильними
І заплутані надто коси
І голос ніжністю зафарбований
Світла сонця по шкірі полоси,
Ти застав би мене обеззброєну.

Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів
Стрімкий гарячих дотиків
В'їдкий запах нічної осені
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас, без думок, без одягу

Знаєш як серце пораниш
Якщо мене ти обманеш
Може я навіть загину
Раніше ніж кохати відвикну

Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів
Стрімкий гарячих дотиків
В'їдкий запах нічної осені
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас, без думок, оголена