П'ять кінців у зірок,
Гордо сяють вони
На нових офіцерських погонах,
І від сяйва того сліпло сонце, коли
Ми вставали в парадні колони.
І по плацу пройшли ми, карбуючи крок,
Почуттями торкаючись неба,
Твердо знаючи шлях, ми дійшли до зірок
І нам іншої долі не треба!..

Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій
За вітчизну, не ради кар'єри!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!

Хай зірками на скроні впаде сивина,
Офіцерській не зрадимо дружбі,
Традиційно осушимо першу до дна
Ми за тих, хто сьогодні на службі!
А якщо ти до дому зі служби прийшов
І з теплом тебе в серці стрічають,
Значить другу підняти не гріх за любов,
За жінок, що завжди нас чекають!

Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій
За вітчизну, не ради кар'єри!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!

Третій тост, як завжди, ми піднімим за тих,
Хто ніколи вже нам не всміхнеться,
Як сльоза забринить, наша пам'ять про них
В наших душах повік не зітреться!..

Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій
За вітчизну, не ради кар'єри!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!

Офіцери, бойові офіцери!

Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій
За вітчизну, не ради кар'єри!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!
І за це нагород не чекають собі
Офіцери, бойові офіцери!

Офіцери, бойові офіцери!