Ой, як важко мені на чужині
Так далеко від рідної хати
І від річечки, що там тече в далині
Так далеко, де батько і мати
І від річечки, що там тече в далині
Так далеко, де батько і мати
Ой, як важко мені на чужині
Соловейко тут так не співає
А в душі у моїй десь отам в глибині
Він як вдома співає, літає
А в душі у моїй десь отам в глибині
Він як вдома співає, літає
Ой, як важко мені на чужині
Все не рідне, чуже, ой, не знаю
Я би птахом летів десь у вишині
Я б летів би до рідного краю
Ой, як важко мені на чужині
Ой, як важко мені на чужині
Прийде час повернуся до хати
І до річечки, що там тече в далині
Повернуся де батько і мати
І до річечки, що там тече в далині
Повернуся де батько і мати
Так далеко від рідної хати
І від річечки, що там тече в далині
Так далеко, де батько і мати
І від річечки, що там тече в далині
Так далеко, де батько і мати
Ой, як важко мені на чужині
Соловейко тут так не співає
А в душі у моїй десь отам в глибині
Він як вдома співає, літає
А в душі у моїй десь отам в глибині
Він як вдома співає, літає
Ой, як важко мені на чужині
Все не рідне, чуже, ой, не знаю
Я би птахом летів десь у вишині
Я б летів би до рідного краю
Ой, як важко мені на чужині
Ой, як важко мені на чужині
Прийде час повернуся до хати
І до річечки, що там тече в далині
Повернуся де батько і мати
І до річечки, що там тече в далині
Повернуся де батько і мати
Олександр Пономарьов & Михайло Хома - Ой як важко (YouTube відео та караоке)
Українські артисти Олександр Пономарьов та Михайло Хома презентують спільну композицію «Ой як важко…» — присвяту всім, хто сьогодні далеко від рідного дому, щиру історію про тугу, пам’ять і незгасну силу повернення. Це пісня для тих, хто був змушений залишити свій дім, але щодня носить його у серці.
«Ой як важко на чужині,
так далеко від рідної хати…»
Мільйони українців сьогодні живуть не вдома.
Не тому, що так хотіли.
А тому що ця війна відірвала їх від рідних міст, вулиць, людей.
Ця пісня – про пам’ять, яка береже нас, і про дорогу, яка обов’язково приведе додому. Ця пісня для всіх українців, відірваних від своїх домівок, але нерозривно пов’язаних між собою.
«Ой як важко на чужині,
так далеко від рідної хати…»
Мільйони українців сьогодні живуть не вдома.
Не тому, що так хотіли.
А тому що ця війна відірвала їх від рідних міст, вулиць, людей.
Ця пісня – про пам’ять, яка береже нас, і про дорогу, яка обов’язково приведе додому. Ця пісня для всіх українців, відірваних від своїх домівок, але нерозривно пов’язаних між собою.
