А він творив картину довгі дні,
А він творив картину довгі ночі.
Його душа в солодкому вогні
Її уста писала, її очі.
Вона всміхалася йому на полотні,
Гукала, кликала, манила за собою.
Він йшов, немов по сонячній струні,
Осяяний, осліплений любов'ю...
Приспів:
Нецілована, незнана...
Ти моя, моя кохана!..
Недосяжна, незнайома,
Моя втіха, моя втома!..
Губами вимальовував: "Люблю!"
І на весь світ кричав він: "Я кохаю!"
Художника ніхто не розумів, -
Він серцем досягнув вершини Раю...
Приспів:
Нецілована, незнана...
Ти моя, моя кохана!..
Недосяжна, незнайома,
Моя втіха, моя втома!..
Нецілована, незнана...
Ти моя, моя кохана!..
Недосяжна, незнайома,
Моя втіха, моя втома!..