Там, де для когось тільки лютий за вікном,
На моїй вулиці давно уже весна.
І дух захоплює немов від висоти,
І так живу немов літаю я.
Так немов літаю я,
Кожну мить, коли зі мною ти.

І я на небі,
Мила моя, на небі.
Зоре моя, на небі,
Відколи тебе знайшов.
І я на небі,
Мов на земному небі.
Мила, коли з тобою,
Літаю і знов, і знов.

І я не знаю, як світанок настає,
І як закінчився улюблений альбом.
І не бажаю ні хвилини самоти,
Бо так живу немов літаю я.
Так немов літаю я,
Кожну мить, коли зі мною ти.

І я на небі,
Мила моя, на небі.
Зоре моя, на небі,
Відколи тебе знайшов.
І я на небі,
Мов на земному небі.
Мила, коли з тобою,
Літаю і знов, і знов.

А часом коли я сам не свій,
І в голові дивні думки,
І на душі сумно
Згадую я очі твої,
І все стає мов навпаки,
Теплим таким.

І я на небі,
Мила моя, на небі.
Зоре моя, на небі,
Відколи тебе знайшов.
І я на небі,
Мов на земному небі.
Мила, коли з тобою,
Літаю і знов, і знов.

І я на небі,
Мила моя, на небі.
Зоре моя, на небі,
Відколи тебе знайшов.
І я на небі,
Мов на земному небі.
Мила, коли з тобою,
Літаю і знов, і знов.

І я на небі,
Мила моя, на небі.
Зоре моя, на небі,
Відколи тебе знайшов.
І я на небі,
Мов на земному небі.
Мила, коли з тобою,
Літаю і знов, і знов.

Літаю і знов, і знов...
Літаю і знов, і знов...