Будь мені кимось, будь мені як
Тільки не звуть тебе: якір, маяк.
І якшо суть слова донесуть,
Я стану м’якшою.
Стань мені кимось, стань,
Як хтось, кого майже достатньо,
Щоб спокійно дожити до ста.
Я - не атомна станція,
Я - квартира напівпуста:
Люстра - Франція,
І я під нею проста,
Бличкуча, але не глянцева,
Без пози, без статі,
Чекаю тебе на паркетному старті
Вдома, вдома, вдома..

Гасіть, пора!
Несіть торт,
Кричіть Ура!
Мій чорний ескорт мчить мене
З пункту Б в пункт А.
Нема ніякої гри -
Я від молока:
В мене сильна права,
Слабка ліва рука.
Трохи дали згори
І сказали: «Гори»!
То я і горю -
Я така..

Будь мені кимось, будь
Тим, кого так швидко не заберуть.
Глибше від образ, більше ніж потяг,
Будь мені зараз, а не
Потім, потім.
Стань мені на шляху,
Стань,
Підійми бунт, здійми повстання
Під гаслами «Ти остання!»,
«Ти точно остання!»

Гасіть, пора!
Несіть торт,
Кричіть Ура!
Мій чорний ескорт мчить мене
З пункту Б в пункт А.
Нема ніякої гри -
Я від молока:
В мене сильна права,
Слабка ліва рука.
Трохи дали згори
І сказали: «Гори»!
То я і горю -
Я така..