І де ти, і де я, і де ми?
Самотня лише на краю Едему.
І де ми, і де я, і де ти?
Заплутав мене ти в своїх тенетах.
Відпустити не взмозі,
Падають сльози,
Отрута на смак, як мигдаль.
Більше не по дорозі,
В очах моїх роси,
А вії мої, як вуаль.
Гірський кришталь.
Нам нічого не жаль.
Розсипаються сльози,
Ніби у священний Ґрааль,
В мій бокал.
Гірський кришталь.
Все змінилось, на жаль.
Танцюю, ніби я під гіпнозом.
На мої очі впала печаль.
Кришталь.
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
Чому ми, чому я, чому ти?
Слова твої – моя отрута.
Чому ти, чому ми, чому я?
Сльозами від болю втечу я.
Відпустити не взмозі,
Падають сльози
На мрій моїх сентименталь.
Більше не по дорозі,
В очах моїх роси,
А вії мої, як вуаль.
Гірський кришталь.
Нам нічого не жаль.
Розсипаються сльози,
Ніби у священний Ґрааль,
В мій бокал.
Гірський кришталь.
Все змінилось, на жаль.
Танцюю, ніби я під гіпнозом.
На мої очі впала печаль.
Кришталь.
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
