Я не там
І не тут
Не з тобою
А серед думок
У серці лісів
У памяті сірих зон

Я звикаю
Блукаю
Не знаю додому стежки
Де руки твої
Розплутають ниточки
Я не воїн, не герой
І зробив усе що зміг
Ти згадай мене під час осінніх злив

В полоні
Любові
Ми двоє
Обезброєні
Ти в моїх руках маленька засинай

В полоні
Любові
І в туманному Альбіоні
Ти мене таким як зараз пам’ятай

Я в неволі
Без зброї
Без броні у полумї слів
Червоних як кров пульсуючих почутті
У бетонних містах
Де є страх
У листах із війни
Ти мене прочитай і як спогади обійми
Я не воїн, не герой
І зробив усе що зміг
Ти згадай мене під час осінніх злив

В полоні
Любові
Ми двоє
Обезброєні
Ти в моїх руках маленька засинай

В полоні
Любові
І в туманному Альбіоні
Ти мене таким як зараз пам’ятай

В полоні
Любові
Ми двоє
Обезброєні
Ти в моїх руках маленька засинай

В полоні
Любові
І в туманному Альбіоні
Ти мене таким як зараз пам’ятай

В полоні
Любові
Ми двоє