Відчуваю без тебе біль
Бо з тобою знайшов любов
Я, умовно, твоя тінь
Але краще, без умов
Я без тебе рахую сни
І сумний, коли я сам
Та до тебе нема шляхів
Ти сховала, що я шукав
Колись сміялась, мов ріка весняна
Та туман оселився в очах
І тепер не знаю, чи ти ще берег мій
Та серце кричить
Вилікуй мене
Вилікуй мене сльозами
Хай це не мине
Та я хоча б буду знати
Що ти поруч десь
І цей дощ, то твої обійми
Вилікуй мене
Або забери до себе
Там, де зорі впали в трави
Я залишив, що тримало
І навколо тебе світ
Але зараз все інакше
На порозі холоди
Розлилися по долині
Сльози дівчинки навік
Але ще знайдуться сили
Ой...стануть души рідними
Коли почуття стануть спільними
Ой...віки тягнуть до сонця
Тільки б почути твоє відголосся
Вилікуй мене
Вилікуй мене сльозами
Хай це не мине
Та я хоча б буду знати
Що ти поруч десь
І цей дощ, то твої обійми
Вилікуй мене
Або забери до себе
Тут усе справжнє, як відчувається. Фантоми в зелених хромакей-костюмах це уособлення людей, які наповнюють або спустошують нас зсередини протягом життя. А може це ми самі спустошуємо себе?
Фантоми можуть стояти мовчки, наче згадки, а можуть рухатись як емоції, що панують всередині. І хоча вони здаються окремими персонажами. Насправді це різні стани одного героя. Усі п’ять персонажів у кліпі втілюють емоційні фрагменти внутрішнього світу. Баскетболіст символізує боротьбу та напругу, бальна танцюристка ніжність і вразливість, крамп-танцівник уособлює біль і агресію, брейкдансер хаос і емоційний дисбаланс, а персонаж у стилі Майкла Джексона це фасад спокою, за яким ховається справжнє “я”.